Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сімейко К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Сімейко К. В. Теплові характеристики реактору для одержання капсульованого піровуглецем кварцового піску при проходженні процесу піролізу метану [Електронний ресурс] / К. В. Сімейко // Вісник Сумського державного університету. Сер. : Технічні науки. - 2013. - № 4. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_tekh_2013_4_18
| 2. |
Сімейко К. В. Теплотехнічні та аеродинамічні характеристики реактора для піролізу вуглеводневих газів [Електронний ресурс] / К. В. Сімейко // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація. - 2014. - № 792. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPT_2014_792_3 Зазначено, що високочистий кремній є найголовнішою складовою сонячної енергетики, висока вартість якого призводить до низької економічної ефективності виробництва електроенергії цією галуззю. Тому пошук альтернативних способів одержання цього елемента сьогодні є актуальною проблемою. Інститут газу НАН України розробив реактор для проведення процесу капсулювання кварцового піску піровуглецем шляхом піролізу суміші вуглеводневих газів на основі пропану. Одержаний у цьому реакторі капсульований піровуглецем кварцовий пісок використовуватиметься для дослідження карботермічного відновлення з метою одержання високочистого кремнію. Наведено теоретичні основи процесу піролізу газоподібних вуглеводнів, аналіз існуючих реакторів, схему та принцип роботи розробленого реактора, розрахунок витрат газів, які використовуватимуться під час проведення дослідів.
| 3. |
Бондаренко Б. І. Розробка технології та створення дослідного виробництва наношаруватих графітових ущільнень екстремально високої стійкості для ядерних реакторів [Електронний ресурс] / Б. І. Бондаренко, О. П. Кожан, В. М. Дмітрієв, В. С. Рябчук, Є. В. Стратівнов, К. В. Сімейко // Наука та інновації. - 2018. - Т. 14, № 5. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2018_14_5_10 У зв'язку з фактичним припиненням співпраці з Російською Федерацією, останнім часом виникла необхідність диверсифікації поставок не лише ядерного палива, а й виробів та матеріалів, необхідних для монтажу, експлуатації, технічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання. До критично важливих виробів належать, зокрема, ущільнюючі прокладки для герметизації роз'ємних з'єднаннь обладнання реакторних установок з водо-водяним енергетичним реактором, наприклад, парогенераторів ПГВ-1000М. На сьогодні практично вичерпано наявні резерви раніше імпортованих з Росії прокладок з терморозширеного графіту (ТРГ) для модернізованих парогенераторів ПГВ-1000М та ПГВ-213 і має місце невідкладна потреба налагодження вітчизняного виробництва цих та інших ущільнюючих елементів з ТРГ. Мета роботи - розробка технологічних засад виготовлення ущільнюючих елементів з ТРГ для устаткування АЕС. Графітова фольга різних виробників, що отримана з вихідного природного графіту. Стандартні методи визначення фізико-технічних характеристик ущільнюючих прокладок. У межах проведених досліджень та технологічних розробок було визначено фізико-технічні та фізико-хімічні властивості графітової фольги різних виробників, отриманої з похідного природного графіту. Розроблено та виготовлено прес-форми двох типорозмірів, апробовано технологію пресування ущільнюючих елементів з графітової фольги, визначено итоме зусилля пресування для одержання ущільнюючих елементів заданої густини. Встановлено показники щодо питомої міцності одержаних прокладок при стисканні. Висновки: отримані результати досліджень можуть бути використані для створення дослідного виробництва ущільнюючих прокладок з ТРГ на вітчизняних підприємствах відповідного профілю.
| 4. |
Сімейко К. В. Дослідження можливості карботермічного відновлення кремнію [Електронний ресурс] / К. В. Сімейко // Відновлювана енергетика. - 2014. - № 1. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2014_1_9 Розглянуто дослідження можливості карботермічного відновлення кремнію. У якості відновника використовують капсульований піровуглецем кварцовий пісок, який одержаний у реакторі з електротермічним псевдозрідженим шаром. Перевага даного матеріалу у разі використання в якості сировини для карботермічного відновлення - відносна чистота в порівнянні з аналогічними відновниками, оскільки піровуглець був одержаний із газової фази. Проплавку капсульованого піровуглецем кварцового піску проведено у графітовому тиглі в печі з індукційним нагрівом. Наведено обгрунтування вибору дослідження і вдосконалення технології карботермічного відновлення, результати дослідів із плавлення капсульованого піровуглецем кварцового піску в індукційній печі, мікроскопічний аналіз одержаного матеріалу, результати термодинамічних розрахунків та перспективи подальших досліджень.
| 5. |
Сімейко К. В. Розробка та перевірка адекватності математичної моделі теплового балансу реактору з електротермічним псевдозрідженим шаром [Електронний ресурс] / К. В. Сімейко // Теплофізика та теплоенергетика. - 2019. - Т. 41, № 2. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PTT_2019_41_2_6 Приведено розроблену математичну модель теплового балансу та термічного коефіцієнту корисної дії для найбільш поширеного типу реактору з електротермічним псевдозрідженим шаром. Оцінку адекватності математичної моделі проведено на прикладі експериментальних досліджень процесу піролізу метану в реакторі з електротермічним псевдозрідженим шаром.
| 6. |
Сімейко К. В. Дослідження процесу іммобілізації зольних залишків об’єктів енергетики в електротермічному псевдозрідженому шарі [Електронний ресурс] / К. В. Сімейко, С. В. Купріянчук, Ю. М. Степаненко, Я. О. Івачкін, С. Ю. Саєнко, К. А. Улибкіна // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2019. - № 4. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2019_4_9 Співробітниками Інституту газу НАН України спільно зі співробітниками Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, ННЦ "Харківський фізико-технічний інститут" та Інституту ядерних досліджень НАН України здійснюються дослідження з розроблення технології іммобілізації радіоактивних матеріалів, що утворюються при експлуатації та аваріях на об'єктах енергетики. Як модель радіоактивної золи використано зольні залишки вугільної теплоенергетики, які потенційно можуть бути джерелами іонізуючого випромінювання. В результаті серії дослідів на спеціально створеній лабораторній установці з електротермічним псевдозрідженим шаром вдалося нанести піровуглецеве покриття на даний тип золи. Після покриття частинок золи піровуглецем іонізуюче <$E beta>-випромінювання знизилося приблизно на 30 - 35 %, <$E alpha>-активність зменшилася на 28 %. Термічний коефіцієнт корисної дії процесу піролізу метану на даній установці у середньому складає 8 - 12 %. Проведені дослідження вказують на перспективність іммобілізації зольних залишків атомної та теплової енергетики капсулюванням їх піровуглецем у електротермічному псевдозрідженому шарі.
|
|
|